Инфу про танки быстрее всего найти здесь, а обзоры по играм - тут

14 жовтня 2014 року на вимогу ЄС Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Закон набув чинності 25 жовтня 2014 року. Закон передбачає внесення відомостей щодо кінцевих бенефіціарів (вигодонабувачів) підприємств до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Засновники/підписанти мали протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом подати державному реєстратору спеціальну реєстраційну картку – Форму 4.

12 травня 2015 року внесено зміни до деяких законодавчих актів, серед яких замінено термін «кінцевий вигодоодержувач» на термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)». У відповідності до цього закону було змінено редакцію Форми 4.

26 травня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».

Закон передбачає:

  • продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, тобто до 25 вересня 2015 року;

  • звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

Крім того, у рамках реформи Міністерством юстиції України забезпечено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

8 квітня 2015 року запущено систему надання електронних онлайн сервісів. Зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку, витяг або виписку можна на оновленому сайті Мін′юсту в режимі онлайн.

Для полегшення ведення бізнесу в аграрних регіонах з 1 квітня 2015 року право проводити реєстрацію договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення було надане нотаріусам.

Крім того, Мін’юст розробив 2 законодавчі акти, які вдосконалюють процедури примусового виконання рішень та запроваджують змішану систему. Їх підтримав Кабінет Міністрів України та Рада з питань судової реформи при Президентові:

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Запропоновані в цих документах новели забезпечать децентралізацію повноважень та запровадять вільний вибір суб'єкта реєстрації. Право проводити такі дії буде надано:

  • органам місцевого самоврядування та держадміністраціям;

  • нотаріусам(незалежно від посвідчення нотаріальної дії);

  • акредитованим Мін’юстом банківським установам;

  • державним виконавцям (накладення та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно).

Законопроекти покращать якість надання адміністративних послуг шляхом:

  • створення конкурентного середовища між суб'єктами, які наділені повноваженнями з проведення державної реєстрації;

  • запровадження принципу екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу та громадських формувань;

  • запровадження можливості подання електронних документів для державної реєстрації;

  • заповнення заяви безпосередньо державним реєстратором.

Законопроекти забезпечать належне фінансове забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації завдяки процедурі розподілу адміністративного збору:

  • адміністративний збір за державну реєстрацію державними реєстраторами виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, зараховується в повному обсязі до місцевих бюджетів за місцем надання послуг, а у разі проведення державної реєстрації державними реєстраторами держадміністрацій, зараховується в повному обсязі до Державного бюджету України за місцем надання послуг;

  • у разі проведення державної реєстрації банком або приватним нотаріусом на фінансове забезпечення цієї діяльності спрямується 60% адміністративного збору, який залишатиметься у відповідного суб'єкта;

  • фінансове забезпечення інших реєстраторів здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно до законодавства.